Роль 3D-візуалізації в жорсткій ендоскопії: від розуміння до впровадження

Мінімально інвазивна хірургія – це передовий спосіб проведення оперативного втручання без широкого розтину тканин, із використанням лише малих отворів. Візуалізація операційного поля стає можливою виключно завдяки якісній оптиці, і вся інформація про стан тканин доступна хірургу лише через екран. Для таких оперативних втручань використовують сучасне лапароскопічне обладнання з периферійними приладами для коагуляції та дисекції.

Оскільки якість зображення та реалістичність відображення операції напряму впливають на рішення, які приймає хірург, професійні лапароскопічні стійки мають різноманітні фільтри та підтримують флуоресцентну візуалізацію. Про ICG/NIR у нас написаний окремий матеріал, а ця стаття обговорює як 3D-візуалізація в хірургії змінює підхід до операцій.

Переваги 3D-візуалізації для хірурга

Тривимірність дозволяє легше розуміти анатомію місця оперативного втручання: розташування судин та голки при накладанні швів. Іншою перевагою є точніше розуміння масштабів ускладнень або анатомічних особливостей пацієнта.

Хірурги з Одеського національного медичного університету В. М. Запорожан та А. В. Малиновський поділилися своїм досвідом тривимірної хірургії та підрахували у хвилинах, наскільки 3D-візуалізація спрощує операцію. Основну перевагу фахівці відмітили під час маніпуляцій з голкою та ниткою – 3D-режим скоротив потрібну кількість рухів у 4 рази [1].

Розвиток 3D-візуалізації в лапароскопічному обладнанні

Тривимірна лапароскопічна хірургія вперше з’явилася в 90-х роках, і відтоді обговорення щодо її переваг та недоліків продовжуються. Нині доступні наукові дослідження, які допомагають виокремити для себе плюси та мінуси 3D лапароскопії та подивитися на обладнання об’єктивно. У 90-х основною проблемою була низька якість зображення, що в тривимірному форматі проявляла себе в рази гірше, викликаючи в лікарів запаморочення, подвійний зір та відволікаючи від самої операції [2]. Тоді час втручання і кількість ускладнень були однаковими як для двовимірної, так і для тривимірної лапароскопії.

Сьогодні тривимірна лапароскопія у якості 4К забезпечує максимально натуральний вигляд тканин. Це дозволяє швидше адаптуватися до лапароскопічних втручань хірургам, які звикли до відкритих операцій. Також проводяться нові наукові дослідження з використанням black box тренажерів з порівнянням роботи хірургів із різним рівнем навичок: новачків, досвідчених фахівців та експертів.

1. Zaporozhan V. M., Malynovskyi A. V. Experience of application of 3D-visualization in laparoscopic operations. Klinicheskaia khirurgiia. 2020. Vol. 87, no. 1-2. P. 35–38. URL: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2020.1-2.35 (date of access: 22.06.2026).

3. 3D vs. 2D imaging in laparoscopic surgery–an advantage? Results of standardised black box training in laparoscopic surgery / A. Buia et al. Langenbeck's Archives of Surgery. 2016. Vol. 402, no. 1. P. 167–171. URL: https://doi.org/10.1007/s00423-016-1526-9 (date of access: 22.06.2026).

4. Three-Dimensional (3D) Laparoscopy Versus Two-Dimensional (2D) Laparoscopy: A Single-Surgeon Prospective Randomized Comparative Study / Z. Wang et al. Asian Pacific Journal of Cancer Prevention. 2020. Vol. 21, no. 10. P. 2883–2887. URL: https://doi.org/10.31557/apjcp.2020.21.10.2883 (date of access: 22.06.2026).