Максимальна надійність результатів ШОЕ: як автоматизовані системи усувають вплив інтерференції

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) традиційно залишається одним із найпоширеніших лабораторних тестів у клінічній практиці. Його використовують для оцінки наявності запального процесу, моніторингу перебігу хронічних захворювань, а також як допоміжний показник у діагностиці аутоімунних і онкологічних патологій. Класичний метод Вестергрена, рекомендований ICSH (International Council for Standardization in Haematology), визнаний «золотим стандартом», однак він має суттєві обмеження, пов’язані з впливом інтерференційних факторів.

У лабораторній діагностиці під інтерференцією розуміють будь-який вплив сторонніх факторів, що може спотворювати достовірність результату дослідження. Вона виникає як через фізіологічні особливості пацієнта, так і через зовнішні умови чи технічні похибки. Навіть незначні зміни у складі крові чи умовах вимірювання можуть істотно впливати на кінцевий показник.

Сучасні аналізатори, зокрема системи визначення ШОЕ Diesse (наприклад, Ves-Matic 5) та гематологічні аналізатори Mindray з можливістю визначення ШОЕ (серії BC-700 та BC-7000), використовують модифіковані та альтернативні методи Вестергрена. Це дозволяє мінімізувати похибки та забезпечує високу відтворюваність результатів, роблячи їх незамінними інструментами рутинної лабораторної практики.

Які інтерференції найбільш критичні для ШОЕ та як сучасні системи їх усувають?

1. Вплив гематокриту

Одним із найпоширеніших факторів інтерференції у вимірюванні ШОЕ є рівень гематокриту.
При анемії зниження кількості еритроцитів сприяє прискоренню їх осідання через зміну співвідношення клітин і плазми.
При поліцитемії, навпаки, підвищений гематокрит супроводжується уповільненням швидкості осідання еритроцитів.

Cube 30 Touch та Ves-Matic 5 (Diesse) реалізують технології математичної корекції, що забезпечують високу кореляцію з класичним методом Вестергрена навіть у зразках пацієнтів із патологіями. Аналізатори Mindray серії BC-700 інтегрують розрахунок ШОЕ на основі морфологічних показників (Hct, MCV), що гарантує стабільність результатів навіть за значних відхилень.

2. Вплив зовнішніх факторів

Класичний метод Вестергрена чутливий до умов вимірювання, таких як температура, вібрації та положення пробірки.
Під час проведення дослідження підвищення кімнатної температури супроводжується зниженням в’язкості плазми, що призводить до прискорення осідання еритроцитів, а при зниженні температури — до сповільнення ШОЕ.
Вібрації або навіть невеликий нахил пробірки (близько 3°) можуть збільшити значення ШОЕ на 20–30 %.

Автоматизовані аналізатори Diesse та Mindray мають стандартизовані умови вимірювання, системи контролю температурного режиму та захист від вібрацій. Це дозволяє усунути вплив зовнішніх чинників і гарантує відтворюваність результатів у різних лабораторіях.

3. Якість проби та антикоагулянта

При класичному методі навіть незначні порушення співвідношення крові та антикоагулянта можуть вплинути на результат. Використання неправильного співвідношення призводить до спотворення показників.

Автоматизовані системи працюють із закритими пробірками та не потребують додаткової підготовки біоматеріалу, що виключає вплив людського фактору та підвищує точність аналізу. Це також сприяє підвищенню біологічної безпеки лабораторних процесів, оскільки зменшується контакт персоналу з кров’ю.

4. Інтерференція, спричинена патологічними станами

Ліпемія, гемоліз, високий рівень білків гострої фази — часті причини спотворення результатів досліджень.

У дослідженнях із гематологічними аналізаторами Mindray серії BC-700 та BC-7000 показано, що навіть за наявності таких інтерференцій кореляція з класичним методом Вестергрена залишається високою завдяки алгоритмам компенсації похибок. Подібні результати отримано і для аналізаторів ШОЕ Diesse, які стабільно демонструють точність вимірювань у зразках із ліпемією чи анемією.

Практичні переваги для лабораторії та клініциста

Впровадження автоматизованих систем визначення ШОЕ має подвійний ефект:

• Для лікаря — гарантія отримання достовірних результатів без ризику спотворень, пов’язаних із технічними похибками.
• Для лабораторії — скорочення ручної праці, зменшення ймовірності помилок, підвищення продуктивності та оптимізація витрат за рахунок зниження кількості повторних тестів.

Інтерференційні фактори завжди були головним обмеженням класичного методу Вестергрена. Сучасні автоматизовані системи від Mindray та Diesse демонструють значний прогрес у мінімізації інтерференції завдяки:

• корекції результатів із урахуванням гематокриту;
• стандартизації зовнішніх умов і використанню закритих систем;
• стійкості до впливу патологічних станів;
• відповідності міжнародним стандартам ICSH.

Це виводить визначення ШОЕ на новий якісний рівень, роблячи його не лише рутинним, а й по-справжньому надійним тестом у сучасній лабораторній діагностиці.